Хімія 11 клас 44 урок
- Iryna Stetsiuk
- 18 лют. 2023 р.
- Читати 3 хв
Оновлено: 19 лют.
20 лютого
Тема. Основи. Властивості, застосування гідроксидів Натрію і Кальцію.
Завдання: параграф 26 прочитати, конспект вивчити, переглянути відеоурок.
Відеоурок: https://youtu.be/sYdDXQ9g708
Основами називають складні речовини, до складу яких входять металічні хімічні елементи, сполучені з однією або декількома гідроксогрупами (групами атомів —OH).
Виходячи з цього, загальну хімічну формулу основ можна зобразити наступним чином:
M(OH)n,
де M — знак металічного хімічного елемента,
а n — індекс, чисельно співпадаючий з валентністю металу.
Номенклатура основ
Назва основи складається з назви металічного хімічного елемента у називному відмінку і слова «гідроксид». Якщо металічний елемент має змінну валентність, то вона вказується римськими цифрами в дужках без пробілу одразу після назви металу.
Приклад:
NaOH — натрій гідроксид,
Fe(OH)2 — ферум(II) гідроксид,
Fe(OH)3 — ферум(III) гідроксид.
Класифікація основ
Зверни увагу!
Основи класифікують за двома ознаками — розчинністю у воді, і кількістю гідроксильних груп.
Розчинні у воді основи називають лугами.
За їх здатністю розчинятися у воді основи ділять на розчинні і практично нерозчинні:
Приклади: NaOH — натрій гідроксид KOH — калій гідроксид Ca(OH)2 — кальцій гідроксид | Приклади: Cu(OH)2 — купрум(II) гідроксид Fe(OH)2 — ферум(II) гідроксид Fe(OH)3 — ферум(III) гідроксид |
Загальні хімічні властивості лугів
1. Розчини лугів змінюють забарвлення індикаторів.
Фактично індикатор реагує на наявність гідроксидних груп, що містяться в розчині будь якого лугу. При цьому протікає хімічна реакція з утворенням нового продукту, ознакою протікання якої є зміна забарвлення речовини.
Зміна забарвлення індикаторів у розчинах лугів
Індикатор | Зміна забарвлення індикатора |
Лакмус | Фіолетовий лакмус стає синім |
Фенолфталеїн | Безбарвний фенолфталеїн стає малиновим
|
Універсальний індикатор | Універсальний індикатор стає синім
|
2. Луги взаємодіють з кислотами, утворюючи сіль і воду.
Реакції обміну між лугами і кислотами називають реакціями нейтралізації.
Наприклад, при взаємодії натрій гідроксиду з хлоридною кислотою утворюється натрій хлорид і вода:
NaOH+HCl=NaCl+H2O.
Якщо нейтралізувати кальцій гідроксид нітратною кислотою, утворюється кальцій нітрат і вода:
Ca(OH)2+2HNO3=Ca(NO3)2+2H2O.
3. Луги взаємодіють з кислотними оксидами, утворюючи сіль і воду.
Наприклад, при взаємодії кальцій гідроксиду з карбон(IV) оксидом (вуглекислим газом), утворюється кальцій карбонат і вода:
Ca(OH)2+CO2=CaCO3⏐↓+H2O.
Зверни увагу!
За допомогою цієї хімічної реакції можна довести наявність карбон(IV) оксиду: при пропусканні вуглекислого газу через вапняну воду (насичений розчин кальцій гідроксиду), розчин мутніє, оскільки випадає осад білого кольору — утворюється нерозчинний кальцій карбонат.
При взаємодії натрій гідроксиду з фосфор(V) оксидом утворюється натрій ортофосфат і вода:
6NaOH+P2O5=2Na3PO4+3H2O.
4. Луги можуть взаємодіяти з розчинними у воді солями.
Зверни увагу!
Реакція обміну між основою і сіллю можлива лише у тому випадку, якщо обидві вихідні речовини є розчинними у воді, а в результаті реакції утворюється хоча б одна нерозчинна речовина (випадає осад).
Наприклад, при взаємодії натрій гідроксиду з купрум(II) сульфатом утворюється натрій сульфат і купрум(II) гідроксид, який випадає в осад:
2NaOH+CuSO4=Na2SO4+Cu(OH)2⏐↓.
При взаємодії кальцій гідроксиду з натрій карбонатом утворюється кальцій карбонат (осад) і натрій гідроксид:
Ca(OH)2+Na2CO3=CaCO3⏐↓+2NaOH.
5. Малорозчинні луги при нагріванні розкладаються на оксид металу і воду.
Наприклад, якщо нагріти кальцій гідроксид, утворюється кальцій оксид і водяна пара:
Ca(OH)2=t°CaO+H2O↑⏐⏐.
Загальні хімічні властивості нерозчинних основ
1. Нерозчинні основи взаємодіють з кислотами, утворюючи сіль і воду.
Наприклад, при взаємодії купрум(II) гідроксиду з сульфатною кислотою утворюється купрум(II) сульфат і вода:
Cu(OH)2+H2SO4=CuSO4+2H2O.
При взаємодії ферум(III) гідроксиду з хлоридною кислотою утворюється ферум(III) хлорид і вода:
Fe(OH)3+3HCl=FeCl3+3H2O
2. Деякі нерозчинні основи можуть взаємодіяти з деякими кислотними оксидами, утворюючи сіль і воду.
Наприклад, при взаємодії купрум(II) з сульфур(VI) оксидом утворюється купрум(II) сульфат і вода:
Cu(OH)2+SO3=t°CuSO4+H2O
3. Нерозчинні основи при нагріванні розкладаються на оксид металу і воду.
Наприклад, при нагріванні купрум(II) гідроксиду утворюється купрум(II) оксид і вода:
Cu(OH)2=t°CuO+H2O.
Ферум(III) гідроксид при нагріванні розкладається на ферум(III) оксид і воду:
2Fe(OH)3=t°Fe2O3+3H2O
Коментарі