Хімія 9 клас 52 урок
- Iryna Stetsiuk
- 18 бер. 2023 р.
- Читати 3 хв
Оновлено: 20 бер.
20 березня
Тема. Вищі карбонові кислоти. Мило, його склад, мийна дія.
Завдання: параграф 29 прочитати, конспект вивчити, переглянути відеоурок
Відеоурок:
Карбонові кислоти, у молекулах яких кількість атомів Карбону є 10 і більше, називають вищими кислотами.
Залежно від будови вуглеводневого радикала карбонові кислоти можуть бути насиченими, ненасиченими, ароматичними, тощо.
Насиченими кислотами (гомологи метанової та етанової кислот) є пальмітинова C15H31COOH та стеаринова C17H35COOH кислоти. Вони входять до складу жирів, тому відносяться до жирних кислот.
Ненасиченими карбоновими кислотами називають кислоти, у вуглеводневому радикалі яких містяться кратні зв'язки.
Прикладом ненасиченої карбонової кислоти може бути олеїнова C17H33COOH. В її радикалі є один подвійний зв'язок.
Стеаринова кислота має склад C17H35COOH, або C18H36O2. Це тверда, біла, жирна на дотик речовина. Запаху і смаку не має. У воді не розчиняється. Входить до складу жирів.
Ненасичена олеїнова кислота C17H33COOH відрізняється від насиченої агрегатним станом. Вона являє собою маслянисту рідину. У воді не розчиняється.
Деякі хімічні властивості вищих карбонових кислот є подібними до властивостей етанової кислоти.
Взаємодія з лугами з утворенням солі (мила).
У результаті взаємодії пальмітинової кислоти з калій гідроксидом утворюються калій пальмітиноат і вода:
C15H31COOH+KOH→C15H31COOK+H2O.
Аналогічно взаємодіють і ненасичені кислоти — у результаті взаємодії олеїнової кислоти з натрій гідроксидом утворюються натрій олеїноат і вода:
C17H33COOH+NaOH→C17H33COONa+H2O.
Взаємодія насичених і ненасичених кислот з солями з утворенням солі (мила):
У результаті взаємодії стеаринової кислоти з натрій карбонатом утворюється натрій стеариноат, вода, і виділяється вуглекислий газ:
2C17H35COOH+Na2CO3→2C17H35COONa+CO2↑+H2O.
Для ненасичених кислот є характерною реакція взаємодії з воднем (реакція приєднання).
У результаті хімічної реакції олеїнова кислота перетворюється у стеаринову кислоту:
CH3−(CH2)7−CH=CH−(CH2)7−COOH+H2→CH3−(CH2)7−CH2−CH2−(CH2)7−COOH
Мила — це солі вищих карбонових кислот.
Зазвичай мила є сумішами солей пальмітинової, стеаринової й олеїнової кислот.
Натрієві солі утворюють тверді мила, калієві солі — рідкі мила. Наприклад: C15H31COONa — натрій пальмітат — тверде мило. С15Н31СООК — калій пальмітат — рідке мило.
Мийна дія мила — складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними часточками бруду, нерозчинного у воді. Якщо позначити вуглеводневий радикал буквою R, то склад мила виражається формулою R—COONa. За хімічною природою мило — це сіль, йонна сполука. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи звернені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали — до неполярних часток бруду. Останні ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.
Мийний ефект мила зумовлений процесами, що відбуваються на поверхні розчину, де в зв’язку зі специфікою будови зосереджені молекули мила (такі речовини називаються поверхнево-активними — ПАР).
Отже, ефективність дії мийних засобів залежить від деяких факторів, а саме від здатності:
— переносити частинки бруду (від електростатичних взаємодій між частинками забруднення й піною);
— подрібнювати частинки і рівномірно розподіляти їх у складі миючого середовища (від емульгаційної здатності);
— змочувати тіла (сприяти проникненню миючого середовища між частинками забруднювача і забрудненого тіла).
У твердій воді мило втрачає свою мийну дію, тому що утворюються нерозчинні магнієві та кальцієві солі вищих карбонових кислот.
Comments