Навколишній світ 6 клас 134 урок
- Iryna Stetsiuk
- 18 трав. 2023 р.
- Читати 2 хв
Оновлено: 19 трав.
20 травня
Тема. Радіоактивні відходи та забруднення.
Завдання: переглянути відеоурок
Відеоурок: Вибух на ЧАЕС
Це потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище (повітря, ґрунт, воду) внаслідок діяльності людини або аварій.
Основні джерела:
Аварії на ядерних об'єктах (Чорнобильська катастрофа, Фукусіма-1).
Випробування ядерної зброї (проводилися у XX столітті).
Видобуток та переробка уранових руд.
Наслідки для людини:
Соматичні: променева хвороба, опіки, ракові захворювання.
Генетичні: мутації ДНК, які передаються наступним поколінням.
Історія найбільших радіоактивних аварій
1. Аварія на Чорнобильській АЕС (Україна) — 1986 рік
Рівень за шкалою INES: 7
Що сталося: 26 квітня 1986 року під час проєктного випробування на 4-му енергоблоці станції стався потужний тепловий вибух та пожежа. Це спричинило руйнування активної зони реактора, і в атмосферу було викинуто безпрецедентну кількість радіоактивних речовин.
Наслідки: Радіоактивна хмара поширилася на Україну, Білорусь, Росію та частину Європи. У перші місяці загинула 31 людина (переважно від гострої променевої хвороби), а загальна кількість постраждалих та ліквідаторів перевищила сотні тисяч. Величезна територія зазнала забруднення, а навколо станції було створено 30-кілометрову Зону відчуження.
2. Аварія на АЕС «Фукусіма-1» (Японія) — 2011 р
Рівень за шкалою INES: 7
Що сталося: Найбільша ядерна катастрофа XXI століття, викликана потужним землетрусом магнітудою 9.0 та подальшим цунамі 11 березня 2011 року. Вода затопила резервні дизельні генератори, що призвело до відмови систем охолодження на трьох реакторах. Це спричинило перегрів, плавлення ядерного палива та серію вибухів водню.
Наслідки: Відбулися значні викиди радіоактивності в повітря та Тихий океан, велику кількість людей евакуювали з 20-кілометрової зони. Безпосередньо від випромінювання ніхто не загинув, проте наслідки стихійного лиха забрали життя тисяч людей, а ліквідація та очищення забруднених територій тривають десятиліттями.
3. Аварія на АЕС «Три-Майл-Айленд» (США) — 1979 рік
Рівень за шкалою INES: 5
Що сталося: 28 березня 1979 року сталася серйозна аварія на другому енергоблоці станції в штаті Пенсильванія. Через збій у системі вторинного контуру реактор автоматично зупинився, проте клапан скидання тиску заклинило. Через помилки операторів охолоджуюча вода почала витікати, що призвело до перегріву та часткового розплавлення активної зони.
Наслідки: Завдяки надійній захисній оболонці реактора (контайнменту), більша частина радіоактивних матеріалів залишилася всередині, хоча незначні викиди радіоактивних газів у повітря все ж відбулися. Це змусило евакуювати вагітних жінок та дітей. Жодного летального випадку чи гострої променевої хвороби не зафіксовано.
4. Киштимська аварія на комбінаті «Маяк» (СРСР) — 1957 рік
Рівень за шкалою INES: 6
Що сталося: 29 вересня 1957 року на секретному військовому заводі з переробки ядерних відходів (закрите місто Челябінськ-40) вибухнула ємність-сховище. Система охолодження в ємності вийшла з ладу, рідкісні радіоактивні відходи висохли й здетонували.
Наслідки: Радіоактивну хмару рознесло на сотні кілометрів, забруднивши значну територію (так званий Східно-Уральський радіоактивний слід). Протягом тижнів аварію приховували. Десятки тисяч місцевих жителів отримали значні дози радіаційного опромінення, проте евакуація прилеглих сіл почалася із запізненням.
5. Аварія у Віндскейлі / Селлафілді (Велика Британія) — 1957 рік
Рівень за шкалою INES: 5
Що сталося: 10 жовтня 1957 року на заводі з виробництва плутонію в Селлафілді (графство Камбрія) сталася пожежа в графітовій кладці реактора. Високі температури вийшли з-під контролю під час процедури відпалу графіту. Спроби загасити вогонь вдалися лише через кілька днів.
Наслідки: У результаті пожежі значна кількість радіоактивних ізотопів (особливо йоду-131) потрапила в атмосферу та осіла на навколишніх фермах. Уряд заборонив продаж зараженого молока в радіусі десятків кілометрів, що стало першим прецедентом запобіжних заходів для харчових продуктів через радіацію.
Коментарі